Книжки | Реферати

Реферат: Злочинна група: криміналістичні проблеми

Недержавне загальноосвітньої установи

Вищого професійного освіти

Омський юридичний інститут

Р Е Ф Е Р А Т

По предмету: Юридична психологія

«злочинної групи: криміналістичні проблеми»

Виконав: студент гр. 41-у Рековскій В.Р.

Омськ - 2004
Відповідно до вчення про співучасть у злочині фахівцікримінального права традиційно визначають злочинну групу як об'єднаннядвох або більше осіб, попередньо зорганізованих для здійсненнязлочинів. Однак таке визначення не розкриває психолого -криміналістичних аспектів поняття злочинної групи.
Найбільш вдало визначення злочинної групи, сформульована В. Г.
Лукашевичем, який розглядає її як малу неформальну групу,об'єднує на основі здійснення суспільно небезпечних, протиправнихдій людей, що прагнуть до досягнення спільної мети, організованихпевним чином і складових єдиний суб'єкт діяльності. Тутправильно вказується те, що основою об'єднання у групу служитьпротиправна діяльність.
Принципово важливо визначення злочинної групи як єдиного суб'єктадіяльності. Будь-яка соціальна група (на наш погляд, і злочинна) повиннарозглядатися як об'єднання людей, що діють спільно, як єдинеціле, коли кожен учасник спільних дій вносить свій внесок у спільнощо здійснюється діяння згідно з координації та розподілу ролей. Однак улітературі не завжди підкреслюється антигромадська спрямованістьзлочинної групи, яка відрізняє її від інших об'єднань - позитивних, спорту тощо.
За нашу думку, визначення поняття злочинної групи повинно міститинаступні характерні ознаки:

. злочинна група - це об'єднання людей;

. з позицій соціальної психології дане об'єднання є малою неформальною групою;

. спрямованість групи антигромадська;

. об'єднання відбувається на основі спільної злочинної діяльності;

. члени групи певною мірою організовані;

. група виступає як єдиний особливий суб'єкт злочинної діяльності.
Зупинимося на ознаку об'єднання злочинної групи на основіспільної злочинної діяльності. З точки зору діяльнісного підходуі стратометріческой концепції злочинної групи, це - її серцевина, ядро.
Людей у злочинній групі об'єднує саме спільна злочиннадіяльність, а не приятельські чи інші інтереси. Такий підхід дозволяєпобачити в групі головне, заради чого вона існує - спільне вчиненнязлочинів.
Інша ознака злочинної групи, що потребує особливої роз'ясненні, --певна організація групи. Рівень її може бути різним; вищаступінь організації досягається в організованих груп і злочиннихорганізаціях. Вона передбачає наявність у ній психологічної іфункціональної структур. У групах низького розвитку (випадкових і типукомпаній) ці структури не завжди утворюються повністю, однак певніелементи організації існують в них обов'язково.
З урахуванням цих ознак злочинної групи можна сформулювати і їїпоняття: злочинна група - це антигромадське об'єднання людей наоснові спільної злочинної діяльності, що представляє собою малунеформальну групу, певним чином організовану і виступає якєдиний особливий суб'єкт діяльності.
Пропоноване поняття злочинної групи відноситься до груп різнихтипів, тому надалі, використовуючи термін "злочинна група", будемовиходити з цього визначення.
При скоєнні групових злочинів значно зростає їхсуспільна небезпека, яка збільшується в результаті того що:

. члени злочинних груп надають один одному психологічну підтримку, тому кожен відчуває себе в групі більш упевнено, а це в свою чергу сприяє прийняттю рішень про скоєння більш тяжких злочинів;

. групі доступні такі способи вчинення злочинів, які не може використовувати злочинець-одинак;

. у групі швидше йде процес передачі злочинного досвіду: якщо їм володіє один член групи, то незабаром переймають і інші;

. зростає сумарний збиток від скоєних злочинів, тобто потерпілому наноситься більше тілесних ушкоджень, викрадається велика кількість майна і т. п.;

. злочинна діяльність групи може бути легко розширена як у часі (не обов'язково всі учасники групи діють одночасно), так і в просторі (учасники групи можуть діяти самостійно в різних місцях);

. у злочинній групі зростають можливості приховування злочинів і їх слідів, захисту її членів від правоохоронних органів, надання допомоги заарештованим співучасникам і їх близьким.
Як зазначалося вище, першим елементом криміналістичної характеристикизлочинної групи є її соціально-демографічна характеристика.
Криміналістичне значення мають:

. чисельний склад злочинної групи, за яким розрізняють групи малі

(2-3 людини), середні (4-9 чоловік) і великі (понад 10 осіб);

. вік (групи неповнолітніх, молоді, дорослих і змішані групи);

. пол (групи чоловічі, жіночі та змішані за статтю). Велике значення 'для розслідування злочинів, скоєних. групою, має встановлення рівня злочинного досвіду її членів. З цихпозицій розрізняються групи: раніше не судимих; рецидивістів; змішані
(серед учасників хоча б одна особа раніше притягувалися до кримінальноївідповідальності). При цьому слід мати на увазі, що відсутність судимості уособи не свідчить про відсутність злочинного досвіду.
Як певної сукупності знань, навичок і вмінь, пов'язанихзі злочинною діяльністю, груповий злочинний досвід проявляється в:

. придбання кожним співучасником певних злочинних навичок;

. скоєнні злочинів кваліфікованим способом;

. оптимальний розподіл ролей при вчиненні злочинів;

. добре організованому збуті викраденого майна;

. вмілому використанні різних прийомів і прийомів для протидії розкриття і розслідування групового злочину, виявлення дійсної ролі кожного співучасника.
За вивчених нами кримінальних справах за кількісним складом злочиннігрупи в середньому налічують 7-8 чоловік, а середній час існуваннязлочинної групи (мається на увазі вчинення нею групових злочинів)коливається від 1 року до 1,5 років.
Національний склад злочинних груп відображає процесиінтернаціоналізації - у складі злочинних груп ми зустріли всінаціональності, які проживають в тому чи іншому регіоні.
Середній вік членів злочинних груп у справах про крадіжки, пограбування ірозбоях коливається від 23-25 років, до у справах про розкрадання - 35-40 років. Кожентретій член групи був раніше судимий, а кожен десятий не займавсясуспільно корисною діяльністю.
Таким чином, складу злочинної групи та її групової злочинний досвідмають істотне криміналістичне значення і повинні враховуватисяслідчим при розслідуванні групових злочинів.
ОСОБЛИВОСТІ ФОРМУВАННЯ І ФУНКЦІОНУВАННЯ злочинних груп
Для пізнання закономірностей, що визначають поведінку особи в конкретнійзлочинної групи, важливо мати чітке уявлення про закономірностіпроцесу формування та функціонування злочинних груп. Лише усвідомивши це,можна виявити цілі та інтереси кожного члена злочинної групи, вгадатийого поведінку в критичний момент - в період викриття групи, арешту тазалучення до кримінальної відповідальності її учасників.
Злочинна група - це певний підсумок, закономірний результатрозвитку відносин людей. У формуванні і функціонуванні всіх типів івидів злочинних груп є щось спільне. Разом з тим виявляється іособливе, зумовлене типом і видом конкретної злочинної групи,своєрідністю особового складу, соціально-демографічною характеристикою,метою злочинної діяльності, сферою функціонування та іншимиобставинами.
Загальними закономірностями формування та функціонування злочинних груп,на наш погляд, є:

. добровільність об'єднання учасників;

. мета об'єднання - спільна злочинна діяльність;

. розвиток від простих об'єднань до груп більш високого рівня;

. поступове розширення злочинної діяльності у часі і просторі, збільшення кількості скоєних злочинів, перехід до більш тяжких злочинів;

. формування внутрішньої психологічної і функціональної структур у процесі функціонування і розвитку, висунення лідера;

. розвиток тенденції до поступової заміни емоційних стосунків суто діловими, заснованими лише на спільному вчиненні злочинів;

. постійне дію у злочинній групі двох протиборчих сил: одна спрямована на подальшу інтеграцію і об'єднання членів групи, інша - на роз'єднання і диференціацію її учасників.
Розглянемо зазначені закономірності. У формуванні злочинних групрізних типів і видів його підставою є добровільність об'єднанняосіб з метою вчинення злочинів. Добровільність об'єднання учасниківзлочинних груп безсумнівна і в тому випадку, коли окремі особи втягнуті вгрупу: у кінцевому підсумку рішення про свою участь у злочинній діяльностівони приймають самостійно. Об'єднанню окремих осіб у злочинні груписприяє їх однакова антигромадська спрямованість, низький морально -політичний рівень розвитку, небажання чесно працювати, егоїстичніустремління.
У чому причини об'єднання цих осіб у злочинні групи? Чому вони нескоюють злочини поодинці, а вважають за краще групову злочиннудіяльність?
Перш за все учасникам злочинної групи легше зважитися на здійсненнязлочину, так як в обстановці емоційної спільності з собі подібнимивони підштовхують, стимулюють один одного на прийняття такого рішення. Крімтого, при вчиненні злочину члени групи отримують психологічну тафізичну підтримку. І, нарешті, багато злочинів просто неможливозробити поодинці.
Метою об'єднання осіб до злочинної групи є спільна злочиннадіяльність, яка виступає в якості найважливішої психолого -криміналістичної характеристики злочинної групи і складає їїпсихологічну основу. Саме спільна злочинна діяльність єтим двигуном, який забезпечує психологічний розвиток групи.
Успішна злочинна діяльність забезпечує розвиток злочинної групи.
Якщо протягом тривалого часу група залишається неразоблаченной, їїучасники здобувають впевненість у своїй безкарності, що стимулюєїх на вчинення нових злочинів. Відносини в групі в цей період всібільше зміцнюються і в ній переважають доцентрові сили,забезпечують інтеграцію учасників групи та її подальший розвиток.
Наступною загальною закономірністю формування та функціонуваннязлочинних груп є постійне їх розвиток від простих об'єднань
(типу випадкових груп) до груп більш високого рівня (організованих групі злочинних організацій). При тривалому успішне функціонування групамає тенденцію до все більшої організованості, її злочинна діяльністьнабуває найбільш суспільно небезпечні форми. На певних етапахрозвиток злочинної групи може припинитися або сповільнитися, наприклад,у зв'язку з вибуттям лідера, зміною умов функціонування та ін
Злочинна група як єдиний особливий суб'єкт злочинної діяльностіприпиняє свій розвиток і існування у випадках викриття і арешту їїучасників або переорієнтації їх інтересів на суспільно корисні цілі, атакож при непоправних зміни в особовому складі, коли більшістьучасників виходить з групи у зв'язку з арештом, з виїздом з даноїмісцевості на роботу, навчання до нового місця проживання, призовом до армії іін
Поступальний розвиток злочинної групи як соціального організму зантигромадської установкою забезпечується успішно її діяльністю. Дляфункціонування злочинної групи характерне поступове розширення сфериїї діяльності в часі та просторі, збільшення кількостіскоєних злочинів, перехід до більш тяжких злочинів.
Наведемо приклад. Група неповнолітніх, очолювана Т., почавши своюзлочинну діяльність з крадіжок в осіб, що перебувають у сильному ступенісп'яніння, надалі стала здійснювати грабежі та розбійні напади.
Підлітки були затримані, проти них порушено кримінальну справу, однакнезабаром воно було припинено і передано до комісії у справахнеповнолітніх. На жаль, неповнолітні неправильно зрозуміли всюгуманність цього рішення і зробили більш тяжкий злочин. Маючи намірпровести ряд крадіжок * з магазинів у сільській місцевості, вони вирішили захопитиавтомашину і, сівши під виглядом пасажирів на таксі, у віддаленому місці напалина водія. Організатор злочину Т. вдарив його ножем у шию. Однакпоранений водій вискочив з машини, і покликав на допомогу водіяпроїжджав повз таксі, після чого злочинці розбіглися. Згодомвсі вони були затримані і засуджені.
У процесі розширення злочинної діяльності всередині злочинної групивідбувається формування психологічної і функціональної структур. Чим вищерівень розвитку групи, тим більш чітко виступає її внутрішняпсихологічна структура. Група стає згуртованою, склад їїстабілізується, діяльність стає цілеспрямованою, відбуваєтьсярозподіл ролей і функцій між членами групи.
На певному етапі розвитку злочинної групи в її внутрішнійструктурі з'являється постать лідера, який зазвичай виступає в роліорганізатора та керівника групи. З появою лідера група стаєорганізованою і згуртованою, її діяльність активізується, отримуєцілеспрямований характер і набуває все більш суспільно небезпечнийхарактер.
Одночасно з внутрішньою психологічною структурою створюється іфункціональна структура злочинної групи. Кожне нове злочин всебільш чітко визначає ролі учасників групи: одні безпосередньовиконують діяння, інші підшукують об'єкти злочинів, третязабезпечують збут викраденого і т.д. Функціональна структура визначаєтьсяособовим складом злочинної групи, видом вчиненого злочину,об'єктом посягання »іншими чинниками.
закономірністю розвитку злочинної групи є тенденція допоступової заміни емоційних відносин між учасниками злочинноїгрупи на чисто ділові, функціональні, що базуються виключно наспільної діяльності. Ділові стосунки в організованій злочинній групі набувають вирішальнийхарактер, значення емоційних, особистих поступово втрачається, а в рядівипадків вони можуть і повністю бути відсутнім. Та ж сама тенденціяспостерігається і в групах, учасники яких пов'язані родиннимивідносинами.
Остання закономірність формування та функціонування злочинноїгрупи - постійне дія в ній двох протиборчих сил: один з нихспрямована на подальшу інтеграцію і об'єднання членів злочинної групи, аінша - на їх викриття.
Однак у період успішної діяльності злочинна група представляєсобою психологічно спаяні формування. Поки вона вдало здійснюєзлочину, залишається не викритого, тенденція до інтеграції та згуртуваннюїї членів переважає. Якщо ж злочинна група зазнала будь-якуневдачу і виникла небезпека викриття і залучення її членів довідповідальності, то посилюється тенденція до роз'єднання групи,проявляються приховані конфлікти, протиріччя, зростає напруженість увідносинах між її учасниками.
Таким чином, процесу формування і функціонування всіх злочиннихгруп притаманні загальні соціально-психологічні закономірності. Разом з тиму окремих злочинних груп процес формування та функціонування маєособливості, пов'язані зі специфікою особового складу та сферою злочинноїдіяльності.
Можна виділити наступні види злочинних груп: неповнолітніх імолоді; рецидивістів і раніше судимих; розкрадачів, хабарників іспекулянтів, які діють у професійній сфері.
Розглянемо особливості формування та функ?? іонірованія цих груп.
Як зазначають багато дослідників, формуванню злочинних групнеповнолітніх та молоді передує стихійне утворення дозвільнихгруп, які внаслідок низки негативних факторів (бездоглядність,негативний вплив старших, занедбаність виховної роботи,відсутність корисних занять тощо) переростають в криміногенні, а пізніше і вантигромадські групи.
антигромадські групи неповнолітніх спочатку скоюють дрібніправопорушення, а потім переходять до злочинів. Саме формуванняантигромадських груп неповнолітніх та молоді обумовлюєтьсяспособом задоволення потреб, спільного проведення дозвілля приобмежених інтересах, невміння організувати свій вільний час ііншими певними умовами. Відсутність корисних занять, інтересів вузькість, неповага дооточуючим в антигромадської групі поступово приводять до утворенняособливих міжособистісних відносин, специфічної групової психології, вякої вікові особливості набувають потворних форм. Це --невитриманість, розпущеність, грубість, цинізм, зневага до праціінших і т. д.
антигромадські групи неповнолітніх будуються зазвичай наемоційних зв'язках, за принципом взаємних симпатій і потягів, томуприродно, що такі групи формуються на початку на основі звичайних особистихконтактів.
відомо, що неповнолітні формуються в групи в процесі їхсоціалізації для самоствердження особистості в спілкуванні з однолітками. Однактільки у антигромадських групах це спілкування в подальшому призводить доскоєння неповнолітніми групових правопорушень і злочинів.
Неповнолітні з антигромадських груп, як правило, не здатнівиявити й утвердити себе в групах, діяльність яких єсоціально корисної та підтримується державними і громадськимиорганізаціями (колектив класу, спортивний колектив і т. д.).
Тому в злочинних групах неповнолітніх виявляються особи, уяких були конфлікти з родиною, школою, негаразди на виробництві,був відсутній контакт з однолітками за місцем навчання або роботи.
Але і злочинна група, в якій опинився неповнолітній, активновпливає на нього, прищеплюючи йому антигромадські погляди і установки,заохочуючи до скоєння правопорушень, піддаючи його швидкому процесу
"перевиховання".
На кожному етапі формування злочинної групи неповнолітніх щеможливий поворот її до позитивного розвитку, але для цього потрібні певнізусилля, відповідні зміни умов функціонування. Однакнадана сама собі, вона найчастіше розвивається негативно.
У процесі переростання антигромадських груп у злочинні в нихвідбуваються важливі зміни: збільшується кількість учасників,зростає частка осіб з більш негативною соціально-моральноїхарактеристикою (раніше судимі, непрацюючі і т.д.); складу групистає більш різноманітним; з числа осіб з особливо негативноюспрямованістю висувається лідер, який все частіше використовує авторитарніметоди управління злочинною групою; все більше часу члени групипроводять у місцях з криміногенною впливом. У результаті злочинна групанеповнолітніх стає згуртованою і згуртованої і, перетворившись наорганізоване об'єднання, переходить до скоєння небезпечних злочинів.
Так, п'ять неповнолітніх дівчат у віці 15-17 років частозбиралися разом у кафе і квартирах, де вживали спиртні напої. Укомпанії постійно велися розмови, як би розбагатіти, роздобути золотіречі, багато грошей і т. д. Від розмов дівчата незабаром перейшли до дій.
Організувавшись до злочинної групи та озброївшись ножем, вони зробилирозбійний напад на двох учнів педучилища, відібравши у них золотихречей на загальну суму 1040 руб.
Трохи інакше формуються злочинні групи, які складаються з рецидивістіві раніше судимих. Процес утворення даних злочинних груп відрізняєтьсянизкою особливостей. По-перше, вони відразу формуються як злочинні, тобтона відміну від груп неповнолітніх зорієнтовані на вчиненнязлочинів. По-друге, гурти рецидивістів можуть утворитися якорганізовані, минаючи нижчі типи, оскільки вже на початковому етапіосвіти в них часто є лідер, який є і організаторомгрупи. По-третє, особи, які входять в такі групи, мають злочинний досвід,знайомі з методами та прийомами слідства і оперативно-розшукової діяльностіорганів внутрішніх справ. Тому вони можуть використати найбільш витонченіспособи вчинення групових злочинів, а також приймати спеціальнізаходів для своєї маскування, ретельної конспірації зв'язків навіть всерединігрупи.
Іноді рецидивісти втягують у злочинні групи неповнолітніх імолодь. Природно, це позначається на характері групових злочинів,тривалості існування злочинних груп та їх стійкості,розподіл ролей при вчиненні злочинів.
Володіючи певним злочинним досвідом, учасники злочинних групскоюють злочини більш кваліфіковано, частіше застосовують технічнікошти, ретельніше приховують сліди злочинів і предмети, здобутізлочинним шляхом, нерідко заздалегідь домовляються про те, як вести себе ввипадках затримання, на слідстві і суді. Неповнолітні прирозслідуванні кримінальної справи і в суді найчастіше намагаються вигородитидорослих підбурювачів та організаторів, приховати їх дійсну роль.
По-четверте, злочинні групи з числа раніше судимих і рецидивістів, якправило, нечисленні. Це пояснюється тим, що зазвичай рецидивістивважають за краще мати справу з досвідченими злочинцями і уникають брати участь угрупах, де багато осіб.
Наступний вид злочинних груп, які мають особливості формування іфункціонування, - це злочинні групи розкрадачів, хабарників іспекулянтів, що діють у професійній сфері. Особливості формуваннята функціонування даних злочинних груп в деякій мірі схожі зособливостями, притаманними групам рецидивістів.
По-перше, ці групи також створюються досвідченим організатором, якийзвичайно є і сильним лідером. Так, при розслідуванні розкрадань у одномуз магазинів було встановлено, що злочинну групу організував завідувачмагазином А. Одна з обвинувачених на допиті показала, що до призначення А.магазин плану не виконував. Після його призначення завідувачем він сказав, щодля виконання плану потрібно отримувати більше імпортних товарів, за які наоснові потрібно платити гроші. Для реалізації цих товарів за підвищенимицінами А. приводив у магазин оптових покупців. Злочинна групарозкрадачів в подальшому було викрито і засуджено.
По-друге, в злочинних групах розкрадачів, хабарників і спекулянтівможуть бути відсутніми відносини, засновані на емоційній зв'язкуспівучасників, а якщо вони спочатку й виникають, то мають тенденцію до швидкогозаміщення на суто "ділові" відносини, пов'язані виключно за участюу груповому злочині.
По-третє, як і групи рецидивістів, що організовуються сильним лідером,злочинні групи розкрадачів вже в початковий період представляють більшевисокий тип розвитку і швидко еволюціонують в організовані групи.
По-четверте, структура злочинних груп розглянутого виду звичайноповторює структуру тих організацій і підрозділів, в яких вонифункціонують. Організатор переступив групи привертає до неї тільки людей
"потрібних" для вчинення і приховування злочинів. Зв'язок між структуроюформальних соціальних груп і з'являється злочинної групи розкрадачівполягає в тому, що розкрадачі, шукаючи можливість скоєннярозкрадань, пристосовуються до ситуації і використовують об'єктивні умови взлочинних цілях. Група розкрадачів адаптує готову організаційнусистему, створену з метою забезпечення нормальної роботи підприємства абосистеми підприємств, для злочинної діяльності. Переплетіння злочиннихдій з господарською Діяльністю, використання розкрадачами --посадовими особами свого службового становища дає групам розкрадачівпевну перевагу в порівнянні з розкрадачами-одинаками,збільшує їх шанси на успіх.
По-п'яте, організатор злочинної групи розкрадачів використовуєспецифічні прийоми для втягування в групу потрібних для здійсненнягрупових розкрадань людей. При цьому вони широко використовують постановку вматеріальну залежність, створення труднощів у роботі й обіцянка допомоги вразі згоди та ін
Всі ці особливості злочинних груп слід враховувати не тільки длярозуміння процесів їх формування та функціонування, а й поведінкиучасників злочинних груп на попередньому слідстві і судовомурозгляді.
При вивченні кримінальних справ про групові злочини ми виявили вкожної третьої групи наявність лідера. Тільки о пів на вивчених групіснували приятельські відносини між її членами, засноване напочуттях взаємної симпатії і емоційних зв'язках. В іншій половині групвідносини будувалися між злочинцями в основному на діловій основі, тобтона спільному вчиненні злочинів.


Лукашевич Л. М. Криміналістичні аспекти вивчення злочинних груп.
Автореф. дис. канд. юрид. наук.-М., 1979, с. 11.

[email protected] 205968979

розмістити на Facebook розмістити в Twitter розмістити на ВКонтакте.ру